Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, котре передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.

Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, в якому є мікобактерія туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха, на честь науковця, що відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає у тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища

ОЗНАКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в легені, починає розмножуватись в легенях або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:

■       кашель, що триває понад 2-3 тижні;

■       рясне потовиділення вночі;

■      слабкість;

■      безпричинна втрата ваги;

■       підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.

В деяких випадках може бути кровохаркання, біль у грудній клітці, задишка.

За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів ви маєте звернутися до дільничого лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.

Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному рентгенологічному обстеженні і ви не маєте ознак захворювання, це не означає, що ви здорові. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень ще є незначним і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії, захворювання продовжувало б розвиватися, уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилося би кашлем та іншими легеневими симптомами.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Для діагностування туберкульозу проводять рентгено­графію органів грудної клітки та аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Цей аналіз складається з двох частин — визначення збудника захворювання за допомогою прямої мікроскопії мазка харкотиння і посіву на спеціальні живильні середовища. Аналіз харкотиння за допомогою мікроскопії дозволяє отримати результат за декілька годин. Посів харкотиння — це більш тривале дослідження. За допомогою сучасних прискорених методів результат доступний вже через 2-3 години, а при звичайних методиках, які поки що в більшості випадків застосовуються в Україні, результат можна отримати за 4-10 тижнів.

Аналіз харкотиння — це надзвичайно важливе дослідження, оскільки дозволяє не тільки підтвердити діагноз «туберкульоз», а й визначити чутливість мікобактерії туберкульозу до ліків. На сьогодні ця проблема є дуже актуальною в Україні, оскільки зустрічаються випадки первинного захворювання на туберкульоз, при якому збудник захворювання стійкий (резистентний) до препаратів першого ряду, які застосовують для лікування звичайного туберкульозу. Це означає що такі ліки на нього не діють. Без індивідуального тесту чутливості мікобактерії туберкульозу до ліків не можна бути впевненим у правильності та ефективності призначеного лікування. Якщо ви не виділяєте харкотиння, вам слід погодитись з пропозицією лікаря пройти додаткове обстеження та здати для проведення аналізу змив з бронхів під час процедури бронхоскопії для отримання матеріалу для дослідження на мікобактерії туберкульозу.

У тих випадках, коли туберкульоз уражає інші органи, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в деяких випадках, біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу (забір з метою дослідження мікроскопічної частинки органу за допомогою тонкої голки).

Правильно поставлений діагноз – це запорука успішного одужання і попередження помилок в лікуванні. Допоможіть лікарю в короткі терміни провести потрібні дослідження для того, щоб бути впевненим у діагнозі. Туберкульоз – виліковний!

ФОРМИ І СТАДІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

У 90 % людей туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень — «відкриту» і незаразну форму — «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі пацієнти взагалі не кашляють.

«Закрита» форма туберкульозу – це, як правило, рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см). «Відкрита» форма — це пізніша стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з харкотинням. В легенях утворюються порожнини розпаду, які називають «кавернами». Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадій, то таких каверн в легенях є багато. Це кавернозна складна форма захворювання, яка потребує тривалішого лікування, а іноді застосування допоміжних хірургічних втручань. При кавернозних формах туберкульозу у людини завжди є кашель із виділенням харкотиння. Однак, навіть при виявлені туберкульозу у запущеній стадії з наявністю каверн в легенях, захворювання повністю виліковується, а каверни загоюються. При цьому, зазвичай, функція легень не втрачається.

Позалегеневий туберкульоз — це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм туберкульозу також характерні загальні ознаки інфекційного захворювання — нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, пітливість вночі, ознаки ураження конкретного органу — збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри тощо.